Глянув вчора я на новий скіл 'відеомонтажу'. І тут ситуація кардинально протилежна до попередньої історії з Dola AI. Якщо той перший скіл був пустушкою-клікбейтом, то цей — справжній, хардкорний інженерний пайплайн. Це повністю робочий інструмент так званого (монтаж без відкриття відеоредактора).
Але він дійсно «важкенький», і в ньому зашита зовсім інша комерційна хитрість.
Розберімо його анатомію, як він працює і чому 80% користувачів на ньому зламають зуби:
Як це працює під капотом або Технічна краса
Автор скіла не намагається змусити нейромережу клікати мишкою по екрану. Він використав найпрофесійніший підхід до CapCut:
- Реверс-інжиніринг проєктів CapCut:
CapCut на ПК зберігає кожен ваш проєкт у вигляді звичайної папки з файлом draft_content.json. У цьому файлі описано все: яка картинка де лежить, на якій мілісекунді починається, яка гучність у звуку і які стоять анімації.
- Хитрість із «зразком» (геніальний хід):
Формат цього JSON часто змінюється від версії до версії CapCut. Щоб скрипт не ламався, автор змушує користувача кинути на таймлайн одну картинку і один звук руками. Скрипт зчитує їх як шаблон (tpl) і далі клонує цей шаблон для всіх інших 50 картинок.
- Автоматична нарізка під голос:
Скрипт викликає локальну нейромережу розпізнавання мови faster-whisper. Вона розбиває аудіодоріжку на речення з точністю до мілісекунд.
- Динаміка та плашки:
Скрипт через бібліотеку Pillow малює гарні контрастні плашки з текстом у PNG і кидає їх окремою доріжкою.
Прописує так званий «ефект Кена Бернса» (keyframe scale): непарні кадри плавно наїжджають (1.02 .. 1.08), парні — від'їжджають.
- Фінал:
Ви відкриваєте CapCut — а там уже лежить готовий, ідеально підігнаний під диктора проєкт, де все можна посунути руками.




