Аудит символічних посилань.

Вітаю панове.

Раніше я вже писав про символічні посилання(symlink) і активно використовую їх у своїх проєктах. Це дуже зручний інструмент: один раз налаштував — і програми працюють з потрібними даними так, ніби вони знаходяться у стандартному місці. Так я, наприклад, викручуюсь з файлом extramodelpaths, щоб черговий апдейт ComfyUI не нищив мої посилання на теки з моделями.)

Але є один практичний нюанс - через деякий час починаєш забувати:

* де саме створені посилання

* на які каталоги вони вказують

* чи всі вони ще актуальні

Справа ще і в тому що неактуальне посилання НІЯК не сигналізує вам про те що воно посилається на теку якої вже не існує. Саме тому періодичний аудит символічних посилань стає корисною звичкою. Нижче коротко розберемо, що це таке, навіщо вони потрібні і як швидко перевірити їх на диску.

# Що таке символічне посилання для теки

У файловій системі NTFS, яка використовується в Microsoft Windows, символічне посилання — це спеціальний об’єкт, який містить шлях до іншої теки.

Наприклад:

C:\Project\data  →  D:\Storage\datasets

Коли програма відкриває папку `C:\Project\data`, фактично використовуються файли з `D:\Storage\datasets`.

Для більшості програм це виглядає як звичайна папка — різниця повністю прозора.

# Як створюється символічне посилання

У Windows це робиться через команду `mklink`.

Приклад:

mklink /D "C:\Project\data" "D:\Storage\datasets"

Після виконання команди:

* папка `data` виглядає як звичайний каталог

* всі операції виконуються у `D:\Storage\datasets`

WILD COFFEE: March 8th Special Edition

A gift that won't wither by tomorrow. 🌹☕️

They say beauty is ephemeral. But in 2026, we have the power to encode emotions and store them forever.

This March 8th, I’m stepping away from the standard flowers and predictable gifts. Instead, I’m serving something different: WILD COFFEE: 24 Shots of the Human Interface.

Whether you are looking for a story about the resilience of the soul, a bit of noir romance, or a psychological glitch in the system—this collection is my way of celebrating the complexity of the human spirit.

The "Wild Coffee" March 8th Special Edition:

The digital edition is completely FREE ($0+) for the next 48 hours.

No paywalls. No flowers that fade. Just 24 (+3 hidden) shots of Reality, Technology, and, of course, Love.

🔗 Download your copy HERE.

"These violent delights have violent ends... Therefore love moderately; long love doth so." — Shakespeare.

Let’s celebrate the intelligence, the complexity, and the beauty of the human interface.

#8March #WomensDay2026 #WildCoffee #NyukersArt #NoirRomance #TechnoFantasy #FreeEbook #DigitalSoul

Viral Architect у світі ASMR.

Привіт.

Цифровий дофамін та архітектура вірусного AI-контенту: сповідь художника в епоху алгоритмів.

Ми живемо в епоху, де увагу глядача потрібно захопити за перші три секунди, інакше він зникне у нескінченному скролінгу. Саме тому стрічки соцмереж заполонили дивні, на перший погляд, відео: як ніж ідеально ріже кінетичний пісок, як стара кімната за мить перетворюється на розкішну віллу, або як гігантська крапля води повільно розбивається об розпечений метал. Це світ ASMR та «oddly satisfying» контенту — індустрія, що тримається на базових рефлексах нашого мозку.

Психологія ASMR: Масаж для мозку

Феномен ASMR (автономної сенсорної меридіональної реакції) часто називають «масажем для мозку». Це специфічне приємне відчуття, яке виникає у відповідь на певні звукові або візуальні тригери. У коротких відео цей ефект досягається через гіпертрофовану реальність. Коли ми бачимо макрозйомку текстури дерева чи чуємо концентрований хрускіт, наш мозок отримує миттєву дозу дофаміну. Це відчуття порядку, завершеності та ідеальної фізичної взаємодії об’єктів, якого нам часто не вистачає в реальному хаосі.

Глядачеві в такі моменти не потрібен складний сюжет. Він не хоче знати імені героя чи контексту подій. Він прагне бачити процес — чистий, деталізований і передбачуваний у своїй ідеальності. Саме на цій «передбачуваній досконалості» і будується сучасний візуальний конвеєр.

Мелкие правки в ComfyUI

Всем привет,

Вот любит человек иногда украшать и без того навороченый интерфейс очередного GUI. 

ComfyUI не исключение. Про всякие glow-темы я молчу. 

Даже от гуру Орекса вот прилетело на днях - скрипт BossNeon. Всего ничего, один файлик javascript который симпотно подсвечивает активную ноду, кроме того он еще и другую информацыию выдает в дополнительном окошке. Автор  BossNeon все надписи заточил на русский язык. Зачем? Не знаю, вот представьте, у вас англоязычний GUI, а тут два зеленых окошка и меседжи на русском. Не порядок!

Короче я переписал его сообщения на латынь, логику скрипта не трогал, и форк его здесь.

Ок, а как вообще делать мелкие правки в коде ComfyUI?

Разумеется вы должны четко понимать что вы делаете и зачем. 

А дальше просто, пишу как делаю я:

1. первым шагом я делаю копию нужного файла, например custom.py  копирую в custom.1. Чтобы вернуться назад одним кликом если что-то пойдет не так.
2. во вторых, уже после правки я делаю копию файла еще раз , например custom.py  копирую в custom.2. Чтобы сохранить свои правки после очередного обновления ComfyUI. А далее уже надо будет смотреть насколько новый custom.py  отличается от custom.2.

Что еще есть полезного? 

B ComfyUI Manager появилась фича Snapshot Manager, предназначена для бекапов ComfyUI. Как я вижу она больше для версионности ваших проделок в ComfyUI, ибо если  ComfyUI не стартанет после очередного вашего вмешательства (или обновления) то, логично, что и Snapshot Manager не поможет.

Успехов.

Твій Git як класичний FTP.

Привіт.

Раптом я хочу закинути свої дорогоцінні файли на GitHub в існуючий репозиторій. Але мені не треба щоб все що там вже є прибігло назад на мій ПК, мені треба тільки ДОДАТИ(ЗАМІНИТИ) в репозиторії. Можливо?

Тобто Ви хочете використовувати Git як FTP: "ось тобі нові файли, поклади їх до купи, а старе мені не показуй". Але тут є нюанс: Git - це система синхронізації. Він працює за логікою: "Що є у тебе в папці = те має бути на сервері". Якщо ви створите нову папку з новими файлами, але без старих, і спробуєте силою залити це в основну гілку (main), Git подумає: "Ага, користувач видалив старі файли і залишив тільки ці нові". І він видалить все старе на сервері.

Щоб не завантажувати гігабайти старого коду назад на ПК, але безпечно додати нове, є два шляхи:

Варіант 1. Найпростіший (через веб-браузер)

Якщо це разова акція і там всього десяток папок, це найшвидший варіант, який працює як FTP.

Відкрийте ваш репозиторій на GitHub.

Натисніть Add file → Upload files.

Відкрийте провідник на комп'ютері і просто перетягніть усю папку з новими файлами прямо у вікно браузера. Зачекайте завантаження і натисніть зелену кнопку Commit changes.

Це збереже і старі файли, і додасть нові, і нічого не качатиме вам на ПК.

Якщо файлів небагато то це саме воно! А якщо їх назбиралася ціла купа - не наклікаєшся!))