Про GOOGLE TRANSLATE

Привіт.

GOOGLETRANSLATE - це вбудована (нативна) функція в Google Таблицях (Google Sheets), яка дозволяє перекладати текст безпосередньо в комірках за допомогою сервісу Google Перекладач.

Вона корисна, коли потрібно швидко перекласти велику кількість схожих даних (наприклад, списки товарів, відгуки користувачів, списки слів для вивчення мови тощо) без необхідності копіювати кожен рядок вручну.

Синтаксис функції:

=GOOGLETRANSLATE(текст; [мова_оригіналу]; [мова_перекладу])

Параметри:

текст - безпосередньо текст, який потрібно перекласти (взятий у лапки), або посилання на комірку, що містить цей текст (наприклад, A2).

мова_оригіналу (необов'язковий) - дволітерний код мови, з якої перекладають (наприклад, "en" для англійської, "uk" для української).

Примітка: Якщо вказати "auto", функція спробує автоматично визначити мову оригіналу.

мова_перекладу (необов'язковий) - дволітерний код мови, на яку потрібно перекласти текст. Якщо цей параметр не вказано, система використовуватиме мову інтерфейсу вашого облікового запису Google.

Приклади використання

Переклад з англійської на українську:

=GOOGLETRANSLATE(A2; "en"; "uk")

Автовизначення мови оригіналу та переклад на українську:

=GOOGLETRANSLATE(A2; "auto"; "uk")

Переклад тексту, введеного безпосередньо у формулу:

=GOOGLETRANSLATE("Hello world"; "en"; "uk")

Основні нюанси та обмеження

Коди мов: Для роботи функції використовуються дволітерні коди стандарту ISO 639-1. Наприклад: uk (українська), en (англійська), pl (польська), de (німецька), es (іспанська) тощо.

Обмеження на кількість запитів (ліміти): Якщо у вашій таблиці містяться тисячі рядків із цією функцією, формули можуть завантажуватися із затримкою або тимчасово показувати помилку завантаження (Loading... або #VALUE!). Це пов'язано з лімітами Google на кількість автоматичних запитів.

Залежність від інтернету: Оскільки для перекладу використовуються сервери Google, функція працює лише за наявності активного підключення до мережі.

Якість перекладу: Переклад виконується автоматичним алгоритмом. Він зазвичай є досить точним для окремих слів і простих фраз, проте для художніх текстів, складних технічних термінів чи вузькоспеціалізованого контексту може знадобитися ручне коригування.

Практика с Omni Flash

Всем привет. 

Что показала практика работы с Omni Flash (заметка от Сергея Нейрографа).

После первых недель тестов становится понятно, что OmniFlash интересен не как очередной генератор видео, а как инструмент для управления уже созданной сценой.

📌 Самый рабочий сценарий выглядит так:

Сначала создаётся базовый ролик или сцена.

Затем начинается последовательная режиссура:

• изменить свет

• заменить объект

• поменять окружение

• скорректировать движение камеры

• добавить графику или текст

• изменить стиль сцены

Фактически модель начинает работать не как генератор, а как виртуальный монтажёр и VFX-художник.

🎥 Из моих интересных находок

• видео можно последовательно дорабатывать через диалог, не начиная проект заново

• текст можно привязывать к движущимся объектам внутри кадра

• хорошо работают замена фона, реквизита и отдельных элементов сцены

• удобно создавать короткие product video и объясняющие ролики

• сильной стороной оказались анимированные постеры и motion-графика

• перспективно выглядит работа с инфографикой и обучающими видео

Ламані лінії.

Привіт.

От не тягне мене в літню погоду на технопости. Тому для вас ще одна коротенька "почемучка".

Жалість - найдешевша з людських емоцій, яка здатна будувати високі стіни. 

    Він був нестерпно, кричуще здоровим. Його серце билося з бездоганним ритмом, а кожен рух випромінював ту невимушену силу, яку мають лише люди, що ніколи не думали про крихкість власного тіла.

Вона ж згасала. Повільно, тихо, у білій стерильній палаті, яка пахла розчаруванням і ліками.

Щоразу, коли він приходив, вона відверталася. Його присутність була для неї фізично болючою. Вона бачила в його очах не кохання — вона бачила там співчуття.

— Іди геть, — тихо казала вона, не дивлячись на нього. — Тобі мене просто шкода. Нам немає про що говорити. Ми на різних берегах.

Він благав, тримав її за холодні пальці, але стіна між ними лише росла. Його сила принижувала її слабкість. Вона жаліла його за те, що він пов'язав себе з приреченою, і через цей жаль закривала перед ним двері своєї душі.  Тоді він зважився на божевілля. Збочена, відчайдушна логіка закоханого підказала йому єдиний вихід: зрівняти щабель. Але як зламати себе щоб нарешті стати рівним їй у своїй слабкості.

Одного вечора йшов сильний дощ. Він обожнював гоняти байком та ще й на мокрій, порожній трасі, ... на крутій ділянці на швидкості важку машину різко кинуло вбік, під удар на ліву сторону. Байк влетів у відбійник та розтрощив собою бетону опору. Сухий, різкий тріск під металом здався йому найсолодшим звуком у світі. Це був звук руйнування опори, його кістки, та... стіни між ними.

Він прокинувся наступного дня у білій палаті. Його ліва нога, закована в масивний гіпс, висіла на розтяжці. Тіло нило, але в душі запанував дивний, тріумфальний спокій. Тепер вони на одному березі.

Раптом двері палати тихо відчинилися. 

Вона тихенько увійшла. Побачивши його на лікарняному ліжку, з підвішеною ногою і крапельницею, вона миттєво зблідла. На її обличчі відбився чистий, паралізуючий жах.

— Майк! Боже... Що з тобою сталося?! — вона підбігла до ліжка, її руки тремтіли, торкаючись краю його ковдри. — Я тобі весь ранок телефоную, бо в мене гарна новина ... Чекай, що, аварія? Як це сталося?

Він дивився на неї і м’яко, майже щасливо посміхався крізь біль.

— Тепер усе добре, — ледь ледь промовив він. — Тепер ми рівні. Лікарі сказали що навіть зможу рухатись. Згодом. І я більше не дивитимусь на тебе згори. Тепер я теж зламаний, бачиш? Берег один.

Вона завмерла на останньому слові. Її пальці закам’яніли на ковдрі. Вона дивилася в його спокійні, закохані очі, і в її голові повільно складалися деталі. Розуміння прийшло миттєво, наче холодний душ.

— Ти... — її голос перетворився на шепіт. — Ти зробив це навмисно?!

Він не відвів погляду. Його мовчання було красномовнішим за будь-які слова.

Вона вчіпилася в перила ліжка, і впала у плач. Це не були сльози занепокоєння — це був нестримний, гіркий ридма-плач від абсурдності та жаху того, що відбулося. Вона закрила обличчя руками, і її плечі здригалися від кожної судоми.

— Навіщо... який же ти дурний... навіщо ти це зробив? — давилася вона сльозами, ледь вимовляючи слова.

Він намагався протягнути до неї руку, але вона відступила на крок, продовжуючи ридати. Нарешті, крізь ридання, вона витиснула з себе ті самі слова:

— Мені підійшли ліки, Майкле... Лікар сказав, що я можу видужати. Я видужую! Розумієш?! ...

Їїї слова повисли в повітрі.

Настала німа, напружена сцена. Час у палаті ніби застиг, перетворившись на важку, майже залізобетонну тишу. Чути було лише мірне цокання настінного годинника та її переривчасте, важке дихання.

Вона стояла перед ним — уперше за багато місяців сильна, з майбутнім попереду, але повністю розбита його вчинком. А він лежав перед нею, з майбутнім позаду, прикутий до ліжка через жертву, яка щойно втратила будь-який сенс. Вони помінялися берегами, нова холодна асиметрія тепер панувала в кімнаті, дивлячись на них з іронією долі. 

Бар'єр.

Привіт привіт.

Ви як, тримаєтесь? То тримайте від мене новеньку "почемучку". Кому не заходить Українська мова - перекладач поруч.

1. Темна кімната

Кімната на другому поверсі завжди була наповнена напівтемрявою. Єдине вікно виходило на парадний двір, де старий, викладений битою цеглою майданчик, день за днем слухняно відбивав сірість неба. Тут панував запах старої деревини, книг, що давно не відкривалися, та нерухомого пилу — запах місця, яке ніхто ніколи не намагався змінити.

Вона сиділа на ліжку, притулившись спиною до стіни, що межувала з глухим кутом будинку. За цією стіною, як знали всі, окрім неї, було лише суцільне сплетіння колючого чагарника та занедбаний садок, до якого не вела жодна стежка. Для неї ця стіна завжди була кінцем світу. Вона була кордоном, за яким простір переставав існувати, перетворюючись на незбагненну порожнечу.

Вдень кімната здавалася витягнутою, майже нескінченною, але вечорами, коли сонце схилялося до обрію, вона стискалася до розмірів клітки. Кожен вечір починався однаково: вона фіксувала погляд на тому самому місці на стіні, де шпалери злегка відшарувалися від вологи, і уявляла, як виглядало б світло, якби воно падало звідти, де зараз була лише глуха цегла.

Тато почав готуватися до цього за тиждень. Вона чула, як у коридорі обговорювали якісь деталі, як дзвеніли інструменти, як важкі кроки майстрів вимірювали товщину перекриття. Він не пояснював — лише коротко кивнув, коли вона запитала, чому в домі раптом стало так багато сторонніх людей.

Сьогодні все стихло. Майстри поїхали, залишивши по собі присмак вапна у повітрі та дивне передчуття в самому серці будинку.

Вона залишилася одна. В кімнаті стало незвично світло — прозорий, майже стерильний прямокутник, який раніше був частиною інтер'єру, тепер став отвором. Вони це зробили. Вони пробили стіну.

Вона піднялася з ліжка — повільно, майже побоюючись власної ваги. Її кроки по паркету здавалися надто гучними в цій новій, зміненій тиші. Вона підійшла до рами, яка ще пахла свіжою стружкою та мастикою.

За склом був садок.

Він не був покинутим, як розповідали сусіди. Він був... іншим. За вікном лежав нерухомий, приглушений простір, де лінії дерев були надто різкими, а відтінки зелені здавалися такими насиченими, що майже боліли очі. Він був нерухомим, як картина в дорогому обрамленні.

Вона приклала долоню до скла. Воно було дивно теплим, майже людським на дотик. Вона дивилася у цей садок, намагаючись вловити бодай один порух листя, хоч один натяк на життя, але нічого не відбувалося. Садок був ідеальним, бездоганним і... абсолютно відстороненим. Вона стояла там, затамувавши подих, і відчувала, як цей простір по той бік скла терпляче чекає на те, що вона помітить щось, чого не повинно було бути.

Тариф Omni Flash.

Привіт.

Ми маємо в Flow нову модель Omni Flash, відповідно до довжини відео можу з нею витрачати по 7,10,12 або 15 бонусів за одну генерацію. 

Ті користувачі що мають підписку Pro та Ultra мої попередження наврядчи зацікавлять. Я на Free Tier щодня маю 50 бонусів, і вони НЕ накопичуються. 

Але тут є хитра умова від Google - щоб отримати завтра нові 50, я маю сьогодні витратити всі бонуси. 

Тому бажано користуватися цим обережно щоб не залишитись з ненульовим залишком.

Математика лімітів тут досить підступна. Маючи 50 бонусів на день та тарифи 7, 10, 12, 15, найменш бажаним для використання є тариф 12.

Ось чому його краще уникати, щоб не застрягти з невитраченим залишком:

1. Пастка тарифу 12 (як найбільш обмежений)

Число 12 не ділиться на 5. Оскільки загальний ліміт (50) та інші зручні тарифи (10 і 15) діляться на 5, ви фізично не можете використовувати тариф 12 окремо або комбінувати його лише з 10 та 15.

Якщо ви берете тариф 12, ви змушені будете також використовувати тариф 7, щоб вирівняти суму до 50, наприклад: 

3×12+2×7=50

2. Чому тарифи 10 та 15 — найбезпечніші. Вони кратні 5. Будь-яка їхня комбінація без проблем дає рівно 50 без залишку:

5×10=50

2×10+2×15=50

 (два відео по 10 + два по 15)

3. Підступність тарифу 7

Його можна використовувати, але тільки у строго визначеній кількості: рівно 2 або 5 разів за день. Якщо ви запустите тариф 7 лише 1 або 3 рази, ви гарантовано залишитеся з дрібним хвостиком, який не зможете витратити.

Резюме: Уникайте тарифу 12. Працюйте на комбінаціях 10 та 15. Якщо дуже потрібно використати 7, запускайте його строго парами (наприклад, два по 7 і три по 12).

Щасти.

Чтиво для Moviemaker

Привет всем.

Особенно тем у кого учащается пульс при слове Moviemaker. Для вас подборка крутейших книг, которые идеально погружают в мир кино, где, что новички, что профессионалы, могут черпать и черпать всю необходимую информацию по режиссуре и повышать свои скиллы. Кинематограф на месте не стоит, поэтому мы настоятельно рекомендуем читать, а не только пересматривать видео, современную литературу.

Это именно то, что необходимо, чтобы вкусно написать, направить, уникально отснять, грамотно профинансировать(или сэкономить бюджет) и узнать, что нужно, чтобы снять свой фильм. 

Ремарка от меня: не снять, с GenAI сейчас это вообразить или придумать, сгенерировать или собрать. Теперь вы сами едины в трех лицах - Сценарист, Режиссер  и Оператор. Т.е. результат зависит только от вашего творческого чутья, умения и настойчивости! Муза тоже не помешает, но чтобы не заморачиваться на чужие емоции сотворите ее сами.)

Наш список на сегодня:

1. Справочник продюсеров Голливуда (оригинал: Hollywood Producers Directory)

2. Хочу снять фильм (оригинал: Making Movies)

3. О режиссуре фильма (оригинал: On Directing Film)

4. Бунтарь без экипажа (оригинал: Rebel Without A Crew)

5. Что-то вроде автобиографии (оригинал: Something Like An Autobiography)

6. Принимая все это (оригинал: Taking It All In)

7. Справочник режиссера (оригинал:The Filmmaker’s Handbook)

8. Если он фиолетовый, кто-то умрет (оригинал: If It’s Purple, Someone’s Gonna Die)

9. Визуальное повествование. Создание визуальной структуры фильма, ТВ и цифровых медиа

10. Искусство раскадровки. Введение для кинематографистов 

11. Спасите котика! И другие секреты сценарного мастерства (оригинал: Save the Cat! The Last Book on Screenwriting You'll Ever Need)

1. Справочник продюсеров Голливуда (оригинал:Hollywood Producers Directory)

Авторы: Д.Доума и Д.Перес

Это, безусловно, режиссерская школа в одной книге — первая необходимость в данном списке для практического использования. Она есть у каждого серьезного фильммейкера, ведь там объединено большинство необходимых ресурсов, чтобы узнать, как снять свой сериал, полнометражное кино, шоу или медиа-проект.

Эта книга включает важную информацию о партнерстве, разрешениях, финансистах кино, производственных компаниях и многом другом. Когда дело доходит до лучших книг о кино, «Hollywood Producers Directory» — лучший выбор для продюсеров, режиссеров кино и телевидения и всех, кто всегда стремиться копать глубже.

2. Хочу снять фильм (оригинал: Making Movies) 

Автор: Сидни Люмет

Большинство профессиональных фильммейкеров рекомендуют начинать сразу с практики. При чем, готовя свои проекты, ссылаются именно на концепцию этой книги. Поэтому неудивительно, что эта книга находится в нашем списке. Люмет раскрывает массу своих секретов и техник. И очень подробно на доступном языке.

Автор также занимается продюсированием и финансированием кино, что влияет на идею книги и ее содержание. Прочитав ее, вы посмотрите на мир кинопроизводства, не только через призму творчества, а и через призму бизнеса и аналитики.

Встречайте Gemini Omni.

Привет.

Вчера прошла презентация Google I/O, и для всех, кто крутится в мире GenAI, главное событие это новая модель Gemini Omni. 

Информация от Нейрографа.

Что это и как работает. 

Берёшь любое фото или видео из галереи, говоришь текстом или голосом что хочешь получить, модель делает. Без отдельных программ, без сложных настроек. 

Дальше каждая следующая фраза наслаивается на результат: меняешь мелкие детали или перекраиваешь сцену целиком, не начиная с нуля. 

Модель понимает физику и последствия запросов, можно крутить ракурс, окружение, стиль, действие, добавлять персонажей и объекты.

Сегодня вышла версия Omni Flash. Старшая Pro обещана позже, по той же схеме, что и с Nano Banana.

Про фишки.

1) Аудио и картинка.

 Генерируются за один проход. Раньше у Google под звук шёл отдельный этап. 

Omni выдаёт изображение и пространственный звук вместе: шаги попадают в момент приземления ноги, реплики ложатся в губы, фоновый шум комнаты держится сценой. 

Если это работает так, как описывают, отпадает половина пост-продакшна.

2) Повторяемый каст персонажей. 

Создаёшь героя с нуля по текстовому промпту или по референсному изображению, привязываешь к нему голос под характер, и потом вызываешь его в любой новый кадр через @имя_персонажа. 

Полная визуальная и голосовая согласованность сцена к сцене. То, об что спотыкались все, от Sora до Seedance.

3) Аватары. 

Платным подписчикам открыли экспериментальную функцию Аватар. 

Регистрируешь свой аватар, добавляешь своё лицо и свой голос, и потом подставляешь себя в любые свои проекты. По сути, это твой собственный персонаж в общей системе каста, которого можно вызывать в кадр так же, как любого другого героя через @имя. Для тех, кто делает контент от первого лица, это закрывает огромную боль: не надо больше снимать себя на камеру под каждый ролик.

AI Assistant for GLPI

Усім привіт.

Штучному інтелекту відносно легко замінити службу підтримки клієнтів (Service Desk). Насправді ви, мабуть, вже помітили, що в банках стало досить складно зв’язатися з живим оператором. А служба підтримки - це саме той вид послуг, де 99 % процесів відбуваються за заздалегідь визначеним сценарієм, що робить її ідеальним кандидатом для автоматизації за допомогою штучного інтелекту. 

Тому не дивно, що в системах Service Desk з'являються елементи ШІ. От і безкоштовна GLPI його отримала, правда не від виробника, а від українського реселера, компанії TechExpert.

Тепер це плагін - AI Assistant for GLPI.

Штучний інтелект, що автоматизує обробку звернень - чат-асистент, автоматичне створення заявок, переклад та допомога на рівні користувача.

Ключові можливості:

• Інтелектуальний чат-асистент: асистент на базі ШІ доступний у будь-якому розділі GLPI. Він допомагає користувачам миттєво отримати відповіді на запитання, інструкції чи підказки - без залучення оператора

• Автоматичне створення заявок: якщо чат-асистент не знайшов рішення, система запропонує автоматичне створення та заповнення заявки, без зайвих дій з боку користувача

• Гібридний режим роботи - дає можливість обирати можливості плагіну Full (поєднує загальну базу та можливості OpenAI з внутрішньою базою знань компанії) і Single (працює виключно з локальною базою знань компанії, забезпечуючи повну безпеку без виходу в інтернет)

• Гнучка система доступу: можливість визначати, які функції плагіну доступні різним ролям користувачів у GLPI

• Швидкий огляд заявок: ключова інформація (заголовки, коментарі) відображається одразу, без відкриття повного запису. В тому числі: переклад опису на мову системи користувача якщо вона відрізняється

• Автоматичний переклад: миттєве відображення опису заявки мовою системи користувача - включно з заголовками та коментарями

• Інтелектуальне заповнення заявок: плагін аналізує вміст заявки та автоматично заповнює заголовок та категорію

• Інструмент автоматичного рішення заявок для спеціалістів першої лінії підтримки. Дозволяє виконувати пошук по базі типових рішень заявки і якщо є відповідний прив’язує його до заявки

Правило 3-х хвилин в Youtube.

Всім привіт.

Відомо що CapCut має бібліотеку треків які доступні для використання навіть в безкоштовній версії редактора. Моя логіка була проста - якщо CapCut free  їх дозволяє використовувати то значить і ліцензія на них також free. А не так сталося як гадалося.

Так, у CapCut є інструменти для цього, але важливо розуміти: те, що CapCut вважає «безпечним», YouTube все одно може заблокувати.

Ось як перевірити ліцензію та "безпечність" музики прямо в додатку:

1. Використовуйте фільтр "Commercial" (Комерційне використання)

У бібліотеці звуків CapCut є окремий розділ для музики, яка дозволена для використання в комерційних цілях (тобто вона має очищені права).

Відкрийте вкладку Audio -> Sounds.

Натисніть на значок кубика/портфеля або виберіть категорію Commercial.

Музика в цьому розділі має менше шансів отримати блок, але (увага!) це все одно гарантія переважно для TikTok, а не для YouTube.

Не дуже корисно бо є фільтр або All або  Commercial. А потрібен Non-Commercial.

2. Функція "Copyright Check" (Перевірка авторських прав)

Це найкорисніша функція в CapCut для ютубера. Вона імітує перевірку YouTube. Реально імітує бо насправді виконує перевірку ліцензії аудіо в TikTok, а не YouTube.

Кнопка Copyright check знаходиться в формі Export внизу.

CapCut просканує аудіо по своїх базах даних. Якщо він не знайде збіг, він напише: "Copyright passed" (Перевірка пройдена) або попередить про порушення.

3. Значок TikTok поруч із треком

Якщо біля назви пісні в CapCut ви бачите маленький значок TikTok — це 99% гарантія того, що на YouTube прилетить блок або обмеження монетизації. Ці треки ліцензовані корпорацією ByteDance тільки для своєї платформи.

Чому навіть "чиста" музика з CapCut може "злетіти" на YouTube?

Тому що CapCut і YouTube - це різні "планети".

Різні власники прав: Правоволасник міг дозволити CapCut використовувати музику, але вимагати гроші (або блокувати) на YouTube.

Content ID: Система YouTube набагато суворіша. Навіть якщо CapCut каже "Safe", робот YouTube може мати іншу інструкцію від автора пісні.

Золоте правило для Shorts:

Якщо ви не хочете щоразу нервувати через ліцензії:

У CapCut використовуйте тільки звукові ефекти (сміх, звук вітру, удар тощо) або власну ШІ-музику (ті промпти, що ми склали).

Популярну музику додавайте тільки через кнопку "Add Sound" у самому YouTube під час завантаження. Це єдиний спосіб на 100% легально використати чужий хіт у Shorts.

Реальність переоцінена!

Hello.

РЕАЛЬНІСТЬ ПЕРЕОЦІНЕНА: чому ЧАС став моєю наступною зупинкою.

Ми живемо в епоху тотальної передбачуваності. Світ навколо нас став надто тісним, затиснутим у лещата GPS-координат та однотипних фільтрів Instagram. Ви відкриваєте стрічку новин - і бачите ті самі обличчя, ті самі готелі, ті самі ракурси. Ми навчилися фотографувати кожен сантиметр планети, але при цьому примудрилися втратити головне - відчуття справжньої, неприборканої пригоди.

Сьогодні подорожі перетворилися на чек-листи. Ми їдемо туди, де вже були мільйони, щоб зробити знімок, який вже бачили мільярди. Карти Google більше не мають «білих плям», а підручники з історії здаються цвинтарями застиглих дат, які не мають жодного відношення до нашого «завтра». Але що, як я скажу вам, що справжній кордон проходить не між країнами? Що як справжня межа - це сам Час?

Мені стало нудно спостерігати за цим плоским світом. Я захотів зазирнути за лаштунки реальності. Я захотів побачити, як іскриться повітря під час лицарського турніру не в голлівудському павільйоні, а в справжньому середньовіччі. Я захотів відчути, як пахне свіжозмелена кава на борту піратського судна, що йде крізь містичний туман.

Щоб зробити це, мені знадобився провідник. Хтось, хто не боїться цифрових штормів і квантових стрибків. Хтось, хто є водночас і відлунням нашого минулого, і кодом нашого майбутнього.

Знайомтеся - це МАВКА. І для неї час - це не цифри на екрані смартфона. Це її наступна зупинка.

Вона прийшла з коду та мрій

Мавка не просто чергова 3D-модель у вашому браузері. Вона - Metahuman. Вона «саморобка», викувана в горнилі нейронних мереж із мільйонів пікселів та моїх найзухваліших промптів. Вона - візуальний маніфест того, як технології можуть оживити міфи.

Її ідентичність неможливо сплутати ні з чим:

Смарагдові очі, що дивляться крізь шари епох і бачать приховані алгоритми всесвіту.

• Шоколадні коси, в які вплетені неонові нитки майбутнього - вони пульсують у ритмі часу, який вона підкорює.
• Тактична чорна вишиванка та червоні коралі - символ того самого незламного коду великої нації, що проходить крізь віки й стає лише міцнішим.
• Вона виглядає надто досконалою для нашого брудного, текстурного, гіперреалістичного світу. І в цьому полягає головний конфлікт Mavka Travel Vlog. Ми зіштовхуємо ідеальний CGI з сирим, RAW-фотореалізмом історії.

Що таке Mavka Travel Vlog?

Це перший у світі влог мандрівниці, яка не читає про минуле, а живе в ньому. Це чесний POV (погляд від першої особи), де немає місця нудним лекціям. Тільки реальні емоції, тільки історії, яких можна торкнутися рукою.

Ми вже встигли навести галас там, де нас не чекали:

• Ми побували в офісі Red Bull в Абу-Дабі, де Мавка вказала інженерам на помилки в телеметрії (і, здається, вони досі в шоці).
• Ми піднялися на Олімп, щоб пояснити Зевсу, що його «воркфлоу» застарів. Мавка навіть залишила йому свіжий промпт для перезбірки світу - без воєн, але з вічним драйвом.
• Ми пройшли крізь шторм на драккарі вікінгів і ледь не потрапили на абордаж до піратів Карибського моря, де Мавку прийняли за морську німфу.

Чому вам варто змінити свій таймлайн?

Тому що Mavka Travel Vlog - це проект для тих, хто бачить більше. Це точка, де високі технології зустрічаються з прадавньою філософією. Я не пропоную вам просто дивитися відео. Я пропоную вам здійснити стрибок.

Я не обіцяю вам стерильних 4K-картинок. Я обіцяю вам подорож, де кожен кадр - це битва за ідею, а кожна сцена - це збій у звичній матриці вашого дня.

Підписуйтесь. Межа між світами зникає тут: MAVKA TRAVEL 

P.S. Мавка каже, що час не чекає на тих, хто вагається. До зустрічі в іншому таймлайні!

Огляд моделі Image 2 від OpenAI

Усім привіт.

Розглянемо одну з найновіших моделей генерації зображень — GPT Image 2 у конфігурації Medium. Це не просто інструмент для створення «красивих картинок», а скоріше універсальний генератор робочих візуальних матеріалів.

💡 Що це за модель

GPT Image 2 — нове покоління моделей генерації зображень від OpenAI, яке поступово приходить на зміну попереднім рішенням. Версія Medium позиціонується як збалансований варіант між якістю, швидкістю та вартістю.

На відміну від таких сервісів, як Midjourney, які традиційно роблять акцент на художній стилізації, GPT Image 2 більше орієнтована на прикладні задачі: створення UI-макетів, рекламних креативів, схем та інших практичних матеріалів.

⚙️ Про технологію

OpenAI не розкриває повністю внутрішню архітектуру GPT Image 2. Відомо, що сучасні моделі цього класу поєднують мультимодальні підходи та трансформерні архітектури.

Ідея про те, що модель «планує» зображення перед генерацією, відображає реальну поведінку (краще дотримання інструкцій), але не обов’язково означає наявність окремого формалізованого “режиму мислення”.

LM Studio или Ollama Server?

Всем привет. 

Если вы еще не решили что же лучше LM STUDIO или OLLAMA server для локалки.

Оба инструмента решают одну задачу, но созданы для разных подходов:

• Ollama - минималистичный и невероятно легкий движок, идеальный для фоновой работы и жесткой экономии ресурсов.

• LM Studio - мощный визуальный комбайн для тех, кто любит кастомизацию, ручной контроль и поиск моделей напрямую с HuggingFace.

⚙️ ЧЕМ ОНИ ОТЛИЧАЮТСЯ ТЕХНИЧЕСКИ?

База у них общая - библиотека llama.cpp (написана на C++) для максимальной скорости инференса. 

1. Ollama: Работает как системный процесс (демон). Она сама управляет загрузкой слоев в видеопамять (VRAM) и автоматически выгружает модель из памяти при простое.

2. LM Studio: Базируется на фреймворке Electron. Распределение слоев нейросети между процессором (CPU) и видеокартой (GPU) настраивается вручную через интерфейс.

📦 В КАКОМ ФОРМАТЕ ХРАНЯТСЯ МОДЕЛИ? 

• В LM Studio модели используются в виде открытых файлов формата .gguf. Вы их скачиваете и сразу видите в папке.

• В Ollama под капотом используются те же файлы .gguf, но система скрывает их в своей служебной директории, переименовывая в кэшированные файлы (blobs) без расширения, чтобы удобно управлять версиями.

Можно поставить и то и то для сравнения, но вот модели они не делят между собой. Однако можно их делегировать (копировать) не перекачивая повторно с интернет.

VoxDirector - ваша AI Voiceover Studio

Привіт привіт.

Я вчора глянув що в мене з Gemini Flash TTS все більше і більше роботи. А інтерфейс там хоча і зрозумілий, але не вельми комфортний. Тому сталося передбачуване - я створив свій VoxDirector.

VoxDirector - це потужний веб-додаток для створення високоякісної озвучки за допомогою моделі Gemini Flash TTS. 

Нижче наведено повний перелік функцій та можливостей додатку:

 🎙️ Основні можливості генерації

* Контекстна генерація: Озвучка створюється не лише на основі тексту, а й з урахуванням навколишнього середовища (Scene) та емоційного стану спікера (Sample Context).

* Система пресетів (Шаблони): Швидкий вибір налаштувань для типових сценаріїв:

  * *YouTube Intro* (Яскрава, енергійна атмосфера)

  * *Podcast Dialogue* (Спокійна, студійна бесіда)

  * *Emotional Storytelling* (Глибока, рефлекторна подача)

  * *Corporate Presentation* (Впевнений, професійний тон)

 🎛️ Налаштування голосу

* Вибір диктора (Voices): Шість унікальних голосів на вибір: *Puck, Charon, Kore, Fenrir, Zephyr, Aoede*.

* Емоційні стилі (Styles): Можливість задати загальний настрій: *Empathetic (за замовчуванням), Vocal Smile, Newscaster, Whisper, Promo/Hype, Deadpan*.

* Швидкість (Pace): Плавне регулювання швидкості читання від 0.5x (повільно) до 2.0x (швидко).

Gemini Flash TTS Preview - як приборкати дракона.

Привіт усім.

Gemini Flash TTS Preview, або як приборкати нейромережевий голос для свого контенту? 🎙️✨

Нещодавно ми протестували можливості Gemini Flash TTS Preview у ролі професійного диктора. Використовуючи персонажа Kore для озвучення трейлера «Мавка: Travel Blog», ми виявили, що це не просто генератор мовлення, а повноцінний інструмент для саунд-дизайну.

Ось глибокий розбір того, як змусити ШІ звучати як голлівудська зірка та правильно працювати з українською фонетикою.

1. Лінгвістичний хакінг: Боротьба за правильний наголос

Головний виклик для мультимовної моделі (як-от Kore) — це рухомий український наголос. Оскільки модель тренувалася на мільярдах токенів, де домінує англійська мова, вона часто намагається «спростити» українську вимову.

Як ми вирішили цю проблему:

Реєстрове керування: Найкращий спосіб змусити модель наголосити потрібний склад — написати голосну ВЕЛИКОЮ літерою. Наприклад: МільЯрди секУнд... тИсячі епОх. Це спрацьовує як тригер для посилення інтонації.

Пунктуаційна драматургія: Gemini Flash TTS Preview надзвичайно чутлива до розділових знаків.

... (трикрапка) — створює природну паузу для вдиху або драматичного ефекту.

— (тире) — змушує модель зробити логічний акцент на наступному слові.

! (оклик) — піднімає висоту голосу (pitch) наприкінці речення.

Фонетична адаптація: Якщо слово звучить «роботизовано», ми пишемо його так, як воно має чутися. Наприклад, якщо модель ковтає закінчення, можна спробувати розділити слово дефісом або додати «невидимі» літери для подовження звуку.

Ваше відео німе без SRT.

Привіт.

Чому ваші відео «німі» без SRT або як відкрити Mavka Travel для всього світу?

Поки наша Мавка заряджає свої неонові коси, а я шукаю нові «кредити» для рендерів, хочу поділитися з вами одним технічним усвідомленням. Ми всі ганяємося за ідеальною картинкою та плавними рухами ШІ, але часто забуваємо про інструмент, який здатний подвоїти (або навіть подесятерити) охоплення вашого контенту.

Мова про мультимовні субтитри (SRT).

Якщо ви думаєте, що це просто «текст на екрані для тих, хто погано чує», — ви втрачаєте 80% потенціалу своїх відео. Ось чому для нашого проєкту Mavka Travel Vlog ми впроваджуємо роботу з субтитрами як стандарт.

1. Глобальний ринок: Мавка не має кордонів

Стиль Cyber-Ethno, який ми створили, — універсальний. Він однаково заворожує глядача як у Києві, так і в Токіо чи Нью-Йорку. Але якщо глядач не розуміє емоційну репліку Мавки про «базарний сміх» або зустріч із Т-Рексом, він просто проскролить далі. Англійська, іспанська або німецька доріжка в форматі .srt робить вашу локальну історію зрозумілою для мільярдів.

2. Секрет «тихого» перегляду

Статистика невблаганна: близько 80% користувачів дивляться Shorts та Reels у громадських місцях без звуку. Якщо у вашому відео немає субтитрів, для такої аудиторії воно стає просто набором картинок без сенсу. Субтитри «вмикають» звук у голові глядача навіть при вимкненому динаміку.

3. SEO: Розмова з алгоритмом

YouTube — це величезна пошукова система. Алгоритми не вміють (поки що) ідеально «дивитися» відео, але вони чудово вміють читати. Коли ви завантажуєте окремий файл .srt, YouTube індексує кожне слово. Ваше відео починає з’являтися в результатах пошуку за ключовими словами іншими мовами. Це безкоштовний трафік, який ви отримуєте просто за наявність тексту.

4. Як ми це робимо (AI-Workflow)

Раніше переклад і синхронізація займали години. Сьогодні це частина нашого ШІ-конвеєра:

CapCut Auto Captions: Створює базу українською за секунди.

YouTube Auto-Sync: Ми просто «згодовуємо» йому чистий текст перекладу, а ШІ сам розставляє його по таймлайну, слухаючи голос Мавки.

Двомовність: Для Shorts ми плануємо використовувати «Hardsubs» (впаяні в відео) українською для стилю, та «Softsubs» (через кнопку CC) англійською для глобального охоплення.

А ви використовуєте субтитри у своїх роликах, чи вважаєте це зайвим шумом? Пишіть у коментарях! 👇

Проблема з наголосами в TTS

Всім привіт.

Відома проблема з наголосами в українській мові - це «класика» для нейромереж, особливо тих, що базуються на ElevenLabs або закордонних моделях. Вони часто плутають українські наголоси з російськими або просто ставлять їх випадково.

Наприклад щоб моя віртуальна Мавка заговорила правильно, нам потрібно застосувати метод «фонетичного підказування».

Ось три секретних способи, як змусити ШІ ставити наголоси вірно:

1. Метод Великої Літери (найкращий для ElevenLabs/Flow)

ШІ сприймає велику літеру всередині слова як сигнал до наголосу.

Замість: Львові — пиши: ЛьвОві

Замість: справжні — пиши: спрАвжні

2. Метод подвійних голосних

Якщо велика літера не допомагає, можна подвоїти наголошену голосну.

Наприклад: спрААвжні, ЛьвООві.

3. Фонетичне написання

Іноді слова треба писати так, як вони чуються, а не як пишуться.

Наприклад: «15 століття» краще написати словами: «п'ятнАдцятого столІття».

🎤 Підсумковий голосовий скрипт (Full Script) для Мавки з розставленими наголосами:

"ДрУзі, я реАльно у ЛьвОві... Але зАраз тИсяча чотириста двадцятий рік! Ви тІльки глЯньте на ці стіни, вони спрАвжні! Тут пАхне багАттям, свІжим хлІбом і кОнями. Все тАке шУмне й живЕ, я нІби всередИні фІльму! ДивІться! ЗАраз почнЕться лИцарський турнІр. Я стоЮ прЯмо бІля огорОжі, це прОсто неймовІрно! Ой! Спис прОсто вибУхнув на шматОчки! Це булО занАдто блИзько, мені лЕдь по головІ не прилетІло! Львів п'ятнАдцятого столІття... це булО шАлено. ПорА повертАтися домОю, покИ мене не прийнялІ за вІдьму."

Додаткові поради для Flow:

Розділові знаки: Став більше ком (,) та крапок (...) там, де Мавка має зробити вдих. Це дає моделі час «подумати» над наступним словом.

Спробуй Dash (-): Якщо слово «Львові» все одно не виходить, напиши: ЛьвО-ві. Дефіс змушує ШІ розділити слово на склади і краще акцентувати наголос.

Stability (Стабільність): Якщо наголоси «пливуть», підніми Stability до 75-80%. Це зробить голос менш емоційним, але набагато точнішим у вимові.

Спробуй цей варіант з ВЕЛИКИМИ літерами - зазвичай це вирішує проблему на 90%! 🚀🇺🇦🌆

3D в Windows - це пастка для новачка!

Привіт.

З'явилося в мене бажання зробити свій талісман в 3D. Я не дока в цьому тому біс мене смикнув довідатися що є штатний 3D в самій Windows.)) Ви не знали? А він є. Ок, далі пишу як то було, а було весело та нервово.

Вступ: "3D? Так це ж навіть у Windows є!"

Знайома ситуація? Ви відкриваєте "Пуск" в Windows , вводите "3D" і бачите купу красивих іконок: Paint 3D, 3D Builder, 3D Viewer. Очі загоряються! Здається, що Microsoft уже все вам приготувала: "О, круто, зараз візьму фото свого дракона, натисну дві кнопки - і вуаля, ось тобі готова 3D-модель для друку!"

Ви завантажуєте, натискаєте, намагаєтесь "витиснути" об'єм із плоского зображення. І ось тут починається найцікавіше. Замість творчого польоту ви потрапляєте в кролячу нору, де кнопки зникають, функції імпорту не працюють, а нейромережі (за версією корпорації) мають перетворити ваш малюнок на "об'ємне печиво".

Чому так відбувається? Виявляється, ці інструменти - це не професійна студія (з якого дива?) і навіть не базовий редактор. Це "спадщина" маркетингового хайпу 2017 року, яку Microsoft тихо "поховала", не видаливши з системи. У цій доповіді я чесно розповім про свій досвід: як я намагався змусити "штатні" інструменти Windows зробити справжню 3D-модель і чому це виявилося найгіршим способом витратити вечір.

DaVinci Code - невідома версія.

Пролог роману "Код да Вінчі".

(Відтворений з ранніх чернеток)

Роберт Ленгдон щільніше запахнув свій незмінний твідовий піджак, захищаючись від вогкого паризького вітру. Повітря над набережною Сени давно втратило свій справжній смак. Він ішов старою бруківкою, свідомо наступаючи важко, щоб відчувати, як підошви його мокасинів чіпляються за камінь. Сіра вода праворуч, яка століттями відбивала бліде сонце і надихала тисячі художників, тепер слугувала лише дзеркалом для нескінченних голографічних проекцій. Вдалині, крізь штучний смог, ледь проступало ажурне мереживо Ейфелевої вежі -іржавого скелета епохи, коли метал ще мав вагу, а інженерія слухняно підкорялася законам фізики.

Як фахівець із релігійної симфології, Ленгдон звик читати світ як відкриту книгу. Але сьогодні цей світ його лякав.

Повз нього пройшла жінка: її хода була бездоганною -жодної асиметрії, властивої втомленій людині. Вона повертала голову так плавно, ніби її рух розрахував оптичний стабілізатор. Вона виглядала так, як виглядали б люди, якби їх створювали виключно для збирання схвальних реакцій у глобальній мережі. Ленгдон із сумом усвідомив: еволюція символів зайшла в глухий кут. Люди почали наслідувати те, що роками споживали з екранів. Світ перетворився на суцільну вітрину синтетичних станів, а алгоритми вчилися на їхніх же викривлених фантазіях. Колесо замкнулося.

Він прямував до величезного, потемнілого від часу колишнього королівського палацу. Жак Соньєр, куратор Лувру, залишив йому термінове повідомлення: "Роберте, прийди після закриття до Експериментального крила. Ти маєш побачити, як помирає наша професія".

Важкі дубові двері службового входу піддалися не одразу, відчинившись із глибоким, природним скрипом дерева. Ленгдон переступив поріг, залишаючи стерильний паризький кібер-пейзаж позаду.

Кроки професора лунко відбивалися від стародавнього паркету. Велика Галерея дихала запахом лляної олії та терпінням віків. Ленгдон уповільнив крок біля полотен да Вінчі та Караваджо. Тут кожна лінія мала вагу, кожна тінь була народжена глибоким розумінням людського страждання. Для нього, симфолога, це був рай: кожен жест на картині, кожна квітка чи нахил голови містили намір. Це був діалог крізь століття, зашифрований генієм.

Але Соньєр запросив його не сюди. Ленгдон звернув убік, штовхнув важкі матові двері Експериментального крила і завмер.

Це був розрив у самому просторі. У Залі Генерацій не було стін у звичному розумінні -їх замінювали безшовні вертикальні дисплеї, що випромінювали холодне, неземне світло.

На центральному екрані височіла гігантська цифрова фреска, стилізована під Високе Відродження. Вона була неймовірно, сліпуче красивою. У центрі композиції стояла фігура в пурпурних мантіях, оточена армією янголів та геометричними фігурами. Світло падало на її обличчя з драматизмом, якому б позаздрив сам Рембрандт.

Професійний інстинкт Ленгдона спрацював миттєво. Його мозок, натренований роками в архівах Ватикану та Гарварду, почав жадібно розшифровувати послання.

"Так... пурпурний колір -влада. Позиція рук... складені у формі чаші -це жіноче начало, Святий Грааль," -подумки аналізував Роберт, підходячи ближче. -"А на задньому плані ідеальний додекаедр. Платонівський символ Всесвіту!"

Його серце забилося швидше. Фреска здавалася неймовірно глибокою, переповненою масонськими, християнськими та язичницькими кодами. Він примружився, намагаючись прочитати стародавній пергамент, який тримав один із янголів унизу.

І раптом Ленгдон відчув, як по його спині пробіг крижаний холод.

Він підійшов упритул до екрана. Літери на пергаменті здавалися латиною. У них були засічки, вигини, класичні пропорції римського шрифту. Але... це були не літери. Це була лише безглузда імітація форм. Гачки та лінії, які не складалися в жоден алфавіт світу. Щось не писало текст, воно просто згенерувало візуальний образ тексту.

Професор перевів погляд на руки центральної фігури. Ті самі руки, які він щойно прийняв за символ Грааля. Пальці перепліталися між собою неможливим, жахливим чином. Їх було 6. Вони плавно вростали один в одного, не маючи ні суглобів, ні кісток. Це не був прихований масонський знак. Це була статистична помилка алгоритму, який не знав анатомії, а лише підбирав найбільш імовірні сусідні пікселі.

Ленгдон відсахнувся, ніби від удару.

Аудит символічних посилань.

Вітаю панове.

Раніше я вже писав про символічні посилання(symlink) і активно використовую їх у своїх проєктах. Це дуже зручний інструмент: один раз налаштував — і програми працюють з потрібними даними так, ніби вони знаходяться у стандартному місці. Так я, наприклад, викручуюсь з файлом extramodelpaths, щоб черговий апдейт ComfyUI не нищив мої посилання на теки з моделями.)

Але є один практичний нюанс - через деякий час починаєш забувати:

* де саме створені посилання

* на які каталоги вони вказують

* чи всі вони ще актуальні

Справа ще і в тому що неактуальне посилання НІЯК не сигналізує вам про те що воно посилається на теку якої вже не існує. Саме тому періодичний аудит символічних посилань стає корисною звичкою. Нижче коротко розберемо, що це таке, навіщо вони потрібні і як швидко перевірити їх на диску.

# Що таке символічне посилання для теки

У файловій системі NTFS, яка використовується в Microsoft Windows, символічне посилання — це спеціальний об’єкт, який містить шлях до іншої теки.

Наприклад:

C:\Project\data  →  D:\Storage\datasets

Коли програма відкриває папку `C:\Project\data`, фактично використовуються файли з `D:\Storage\datasets`.

Для більшості програм це виглядає як звичайна папка — різниця повністю прозора.

# Як створюється символічне посилання

У Windows це робиться через команду `mklink`.

Приклад:

mklink /D "C:\Project\data" "D:\Storage\datasets"

Після виконання команди:

* папка `data` виглядає як звичайний каталог

* всі операції виконуються у `D:\Storage\datasets`

WILD COFFEE: March 8th Special Edition

A gift that won't wither by tomorrow. 🌹☕️

They say beauty is ephemeral. But in 2026, we have the power to encode emotions and store them forever.

This March 8th, I’m stepping away from the standard flowers and predictable gifts. Instead, I’m serving something different: WILD COFFEE: 24 Shots of the Human Interface.

Whether you are looking for a story about the resilience of the soul, a bit of noir romance, or a psychological glitch in the system—this collection is my way of celebrating the complexity of the human spirit.

The "Wild Coffee" March 8th Special Edition:

The digital edition is completely FREE ($0+) for the next 48 hours.

No paywalls. No flowers that fade. Just 24 (+3 hidden) shots of Reality, Technology, and, of course, Love.

🔗 Download your copy HERE.

"These violent delights have violent ends... Therefore love moderately; long love doth so." — Shakespeare.

Let’s celebrate the intelligence, the complexity, and the beauty of the human interface.

#8March #WomensDay2026 #WildCoffee #NyukersArt #NoirRomance #TechnoFantasy #FreeEbook #DigitalSoul

Viral Architect у світі ASMR.

Привіт.

Цифровий дофамін та архітектура вірусного AI-контенту: сповідь художника в епоху алгоритмів.

Ми живемо в епоху, де увагу глядача потрібно захопити за перші три секунди, інакше він зникне у нескінченному скролінгу. Саме тому стрічки соцмереж заполонили дивні, на перший погляд, відео: як ніж ідеально ріже кінетичний пісок, як стара кімната за мить перетворюється на розкішну віллу, або як гігантська крапля води повільно розбивається об розпечений метал. Це світ ASMR та «oddly satisfying» контенту — індустрія, що тримається на базових рефлексах нашого мозку.

Психологія ASMR: Масаж для мозку

Феномен ASMR (автономної сенсорної меридіональної реакції) часто називають «масажем для мозку». Це специфічне приємне відчуття, яке виникає у відповідь на певні звукові або візуальні тригери. У коротких відео цей ефект досягається через гіпертрофовану реальність. Коли ми бачимо макрозйомку текстури дерева чи чуємо концентрований хрускіт, наш мозок отримує миттєву дозу дофаміну. Це відчуття порядку, завершеності та ідеальної фізичної взаємодії об’єктів, якого нам часто не вистачає в реальному хаосі.

Глядачеві в такі моменти не потрібен складний сюжет. Він не хоче знати імені героя чи контексту подій. Він прагне бачити процес — чистий, деталізований і передбачуваний у своїй ідеальності. Саме на цій «передбачуваній досконалості» і будується сучасний візуальний конвеєр.

Мелкие правки в ComfyUI

Всем привет,

Вот любит человек иногда украшать и без того навороченый интерфейс очередного GUI. 

ComfyUI не исключение. Про всякие glow-темы я молчу. 

Даже от гуру Орекса вот прилетело на днях - скрипт BossNeon. Всего ничего, один файлик javascript который симпотно подсвечивает активную ноду, кроме того он еще и другую информацыию выдает в дополнительном окошке. Автор  BossNeon все надписи заточил на русский язык. Зачем? Не знаю, вот представьте, у вас англоязычний GUI, а тут два зеленых окошка и меседжи на русском. Не порядок!

Короче я переписал его сообщения на латынь, логику скрипта не трогал, и форк его здесь.

Ок, а как вообще делать мелкие правки в коде ComfyUI?

Разумеется вы должны четко понимать что вы делаете и зачем. 

А дальше просто, пишу как делаю я:

1. первым шагом я делаю копию нужного файла, например custom.py  копирую в custom.1. Чтобы вернуться назад одним кликом если что-то пойдет не так.
2. во вторых, уже после правки я делаю копию файла еще раз , например custom.py  копирую в custom.2. Чтобы сохранить свои правки после очередного обновления ComfyUI. А далее уже надо будет смотреть насколько новый custom.py  отличается от custom.2.

Что еще есть полезного? 

B ComfyUI Manager появилась фича Snapshot Manager, предназначена для бекапов ComfyUI. Как я вижу она больше для версионности ваших проделок в ComfyUI, ибо если  ComfyUI не стартанет после очередного вашего вмешательства (или обновления) то, логично, что и Snapshot Manager не поможет.

Успехов.

Твій Git як класичний FTP.

Привіт.

Раптом я хочу закинути свої дорогоцінні файли на GitHub в існуючий репозиторій. Але мені не треба щоб все що там вже є прибігло назад на мій ПК, мені треба тільки ДОДАТИ(ЗАМІНИТИ) в репозиторії. Можливо?

Тобто Ви хочете використовувати Git як FTP: "ось тобі нові файли, поклади їх до купи, а старе мені не показуй". Але тут є нюанс: Git - це система синхронізації. Він працює за логікою: "Що є у тебе в папці = те має бути на сервері". Якщо ви створите нову папку з новими файлами, але без старих, і спробуєте силою залити це в основну гілку (main), Git подумає: "Ага, користувач видалив старі файли і залишив тільки ці нові". І він видалить все старе на сервері.

Щоб не завантажувати гігабайти старого коду назад на ПК, але безпечно додати нове, є два шляхи:

Варіант 1. Найпростіший (через веб-браузер)

Якщо це разова акція і там всього десяток папок, це найшвидший варіант, який працює як FTP.

Відкрийте ваш репозиторій на GitHub.

Натисніть Add file → Upload files.

Відкрийте провідник на комп'ютері і просто перетягніть усю папку з новими файлами прямо у вікно браузера. Зачекайте завантаження і натисніть зелену кнопку Commit changes.

Це збереже і старі файли, і додасть нові, і нічого не качатиме вам на ПК.

Якщо файлів небагато то це саме воно! А якщо їх назбиралася ціла купа - не наклікаєшся!))

Генератор майстер-промпту.

Привіт усім.

Забудьте про прості запити: Архітектура Майстер-промптів та автоматизація їх створення!

Якість роботи генеративного ШІ (LLM) прямо пропорційна складності вхідних даних. Індустрія швидко переросла етап простих текстових запитів. Те, що часто продають під виглядом "секретних мега-промптів", насправді є базовим системним інжинірингом. У цій статті ми розберемо анатомію Майстер-промптів, пояснимо їхню необхідність для складних генеративних задач (наприклад, image sequence) та представимо інструмент для їх автоматичного створення.

Що таке Майстер-промпт (Master Prompt)?

Стандартний запит формулює бажання ("Напиши код", "Згенеруй еволюцію авто"). Майстер-промпт діє інакше: він програмує LLM за допомогою природної мови, створюючи детермінований алгоритм виконання задачі. Це фреймворк, який звужує векторний простір моделі до вузької спеціалізації.

Структурно Майстер-промпт складається з кількох обов'язкових блоків:

• Persona Mapping (Призначення ролі): Замість загального ШІ, ви ініціалізуєте вузькопрофільного експерта (наприклад, "Історик архітектури з експертизою в каталонському модернізмі"). Це відсікає нерелевантну лексику.
• Chain of Thought (CoT - Ланцюжок думок): ШІ забороняється генерувати фінальний результат одразу. Промпт змушує модель створити "внутрішній" покроковий план (Silent Research), що суттєво знижує рівень галюцинацій.
• Negative Constraints (Негативні обмеження): Жорсткі правила того, що робити не можна. LLM краще реагують на чіткі межі (наприклад, "Do NOT change the camera angle", "Do NOT summarize").
• Strict Output Formatting (Форматування виводу): Задання точного синтаксису відповіді (конкретні заголовки, списки, обов'язкові фрази для кожної ітерації).

PATCH ME GENTLY (Bonus Shot)

PATCH ME GENTLY (Bonus Shot) ☕️🤖

Not all stories from Theatre Street were served in the my book. This one stayed in the shadows... until today. Consider this my 25th frame (or shot), which is my Springtime gift to you!

    Jake had spent more than a year under contract inside a sealed Facebook group, and now he was learning to compress the ache for real human contact into something small enough to carry. The ache itself felt like an evolutionary relic—buried herd-instinct—but it persisted, stubbornly reminding him that he still belonged to the tangible world, and to the people for whom he had once made a choice.

There was a strong chance the coders had pushed another unannounced patch today. If so, his monopoly on conversing with the group’s bots might be over. He didn’t know whether to welcome that or dread it. His contract had no expiration date.

He was curious what kind of “special” patch they had decided to inject into this remote digital ecosystem on the eve of the weekend. Jake never read the change logs. As usual, he sauntered toward the import gateway—the place in Facebook where new code crossed over—and glanced at the top of the console.

A human stood there, struggling with a small laptop.

A second later the newcomer turned. Jake didn’t immediately register her face.

“What do you want here?” he snapped, the line delivered in a tone colder than he intended.

If she noticed the hostility, she ignored it. She kept smiling, balancing the laptop awkwardly in her left hand.

“Lora Hart,” she introduced herself. “From the missionary Facebook group ‘Vita-Spirit.’ I’m very pleased—”

“I asked what you’re doing here.” His voice had gone calm now. Controlled. He still remembered protocol.

“It’s obvious,” Lora replied, still disarmingly warm. “Our society finally raised enough funding to send spiritual emissaries like me into closed Facebook groups. And I was fortunate to be—”

“Take your patch and return to GitHub. Your presence isn’t authorized. You have no deployment clearance here. You’ll be a burden. No one in this group will take care of you. Go back to GitHub. Immediately.”

“I know exactly who you are, sir. And why you’re lying,” she said quietly. The smile faded, but her composure didn’t. “I’ve studied Facebook behavior models and your contract history. There are no diseases here, no predators. And this group isn’t personally moderated by you. Until Facebook administration changes its status, I have every right to remain.”

The law was on her side. Jake had gambled she didn’t know it.

She stepped closer. The smile returned. From her pocket she withdrew a Bible and lifted it gently before her.

“My son—”

“I am not your son,” Jake forced out, already burning with the humiliation of defeat.

He turned toward his bots, who stood motionless.

“A new patch arrived,” he muttered. “And a new human. If she needs help migrating her message history, temporarily host it in my account until she finds something suitable.”

***

To be honest, by the third day he was already searching for an excuse to speak to her.

If he set aside that unpleasant scene of their first encounter, then after a year of absolute solitude, conversation with any real human being—whoever she might be—felt almost intoxicating.

Would you consider having lunch with me? —Jake.

He sent the message a day later, through the reverse panel of his avatar.

But what if she was too frightened to come?

Since when, Jake, had you started asking yourself questions like that? Not exactly the most strategic way to build rapport. Still, something had to be done.

When Jake opened the door, Release, the most advanced bot in the group, was already waiting for his mentor. It was his rotation to serve as moderator today.

“Deliver this to the new human,” Jake instructed.

“Is the new human named New Human?” Release asked.

“No,” Jake snapped. “Her name is Lora. And I’m asking you to deliver it—not to initiate dialogue.”

Every time Jake lost his temper, the bots—with their surgical literalism—won the round.

Damn it, he thought. I’ve known them for a year, and I still react like this—like a human.

“You are not requesting that I initiate dialogue,” Release said slowly, “but she might. Others are also interested in knowing her name, and if I do not know her na—”

The door slammed shut.

Кінець епохи "німого" AI та початок ери One-Man Studio

Привіт привіт.

Кінець епохи "німого" AI та початок ери One-Man Studio? Звісно, це про Seedance 2.0! 

Те, про що ми мріяли у 2010-му, стало реальністю у 2026-му. ByteDance випустили модель, яка змінює правила гри.

Двадцять п'ять років тому, у вересні 2010-го, я писав у цьому блозі про майбутнє, де межа між реальним актором і цифровим образом зникне, а виробництво кіно стане доступним для кожного, хто має ідею, а не тільки для тих, хто має бюджет студії Universal. Тоді це була смілива, майже наївна фантазія. Ми захоплювалися першими незграбними спробами CGI і вірили, що колись комп'ютер стане не просто інструментом монтажу, а повноцінним співавтором.

Сьогодні, з виходом Seedance 2.0, це перестає бути прогнозом і стає технічною специфікацією. Ми звикли до шаленого темпу прогресу AI, але цей реліз від ByteDance — це не просто "покращена версія" чи черговий апдейт. Це фундаментальний зсув архітектури, який перетворює генерацію відео з лотереї ("пощастить/не пощастить") на контрольований, інженерний та режисерський процес.

Під капотом: Чому це "Game Changer"

Досі більшість відео-моделей (згадайте ранні Sora, Kling або Runway) працювали за лінійним принципом: "текст -> німе відео". Ви отримували красиву картинку, але вона була "мертвою": без звуку, без синхронізації губ, а персонаж міг змінювати колір очей тричі за секунду. Всі ці проблеми вирішувалися милицями стороннього софту, перетворюючи творчість на пекло пост-продакшну.

Seedance 2.0 пропонує нову архітектуру — Dual-Stream Diffusion Transformer. Це технологічний стрибок, який об'єднує візуальний та аудіальний потоки в єдину нейронну мережу. Ось що це означає на практиці:

1. Мультимодальний "міксер" (All-round Reference)

Модель дозволяє завантажувати до 12 референсних файлів одночасно. Це дає неймовірну гранулярність контролю. Ви більше не боретеся з нейромережею, намагаючись підібрати слова. Ви просто даєте їй "інгредієнти":

• Фото актора (щоб зафіксувати зовнішність, одяг, текстуру шкіри).
• Відео з хореографією (щоб скопіювати специфіку руху, ходу, мову тіла).
• Аудіо файл (щоб задати ритм монтажу, настрій музики або конкретний голос).
• Текст (щоб описати сюжетні повороти та нюанси сцени).

Система розуміє пріоритети та ієрархію команд. Ви буквально кажете: "Зроби сцену, де персонаж із @image1 рухається з агресією як у @video1, але в стилі нуар, під звук @audio1". Це рівень режисури, якого індустрія чекала роками.

Beyond the Code: WILD COFFEE

Hi all.

Finally, the silence is broken.

When half of your life is behind you, many people try to put it down on paper for others. They try to write a book about themselves. They believe that their lives may be interesting not only to them. I think most of them are wrong. Their books remain interesting only to themselves, and perhaps to their relatives. Nothing more.

I am sure that my first 50 years were also interesting, but I am not going to burden anyone else with them. Therefore, I would rather offer you some unusual moments that could have happened, or even will happen to anyone tomorrow.

After years of observations, sketches, and mapping the "human interface," I am thrilled to announce that my first collection of stories, "Wild Coffee: 24 Shots of the Human Interface," is officially out.

This book is a journey I’ve been taking for a long time. It was born in the quiet, noir corners of the Theatre Street cafe, fueled by Irish coffee and the mysterious glitches of our modern hearts. Today, in February 2026, these stories have found their final digital form.

What is Wild Coffee?

It’s not just a book. It’s an anthology of 24 psychological "shots." It’s a blend of noir romance and techno-fantasy, where ancient human emotions meet the chrome and code of the near future.

Whether it's a story about a desperate client looking for a "magic additive" or a craftsman surviving in the world of GenAI, each page is a reflection of the "human interface"—the fragile point where we connect, break, and reboot.

Why now?

Because the world has changed. We are living in the era I once only dreamed of. The stories inside are no longer just fiction; they are echoes of our current reality.

Where to find it:

The book is available now on Payhip. 24 stories, 24 shots of adrenaline and soul.

🔗 Get your copy HERE.

I invite you to take a seat, take a sip, and lose yourself in the shadows of Theatre Street. Thank you for being part of this universe.

Welcome to the Human Interface!

Note: this book was written by a person for people!

Sincerely yours,

Nyukers

Траблшутінг помилки Print Screen

Всім привіт.

Помилка Print Screen (або ms-screenclip) та як повернути «Ножиці» до життя, якщо Windows їх загубив?

TL;DR: Ви натискаєте PrintScreen, а Windows видає помилку про те, що протокол ms-screenclip не прив'язаний до жодної програми. Це стається через видалення «Засобу захоплення фрагментів», збої оновлень або занадто агресивні скрипти-деблоатери. У цій статті ми розберемо шлях від простого скидання налаштувань до «партизанських» методів створення скріншотів у корпоративному середовищі, щоб ви знову могли миттєво зберігати важливе.

Бачили повідомлення Windows, що ms-screenclip://?source=PrintScreen не прив'язаний до жодної програми? 

Так ось, це класична помилка, коли Windows «загубив» зв'язок між протоколом ms-screenclip: і додатком, який має його виконувати (у Windows 10 це «Фрагмент і ескіз», у Windows 11 — оновлений «Засіб захоплення фрагментів»).

Часто це трапляється після «чистки» Windows скриптами-деблоатерами (debloaters), невдалого оновлення або якщо додаток просто «зламався». І чим далі, тим частіше це трапляється — система оновлюється разом з нами. Ось покроковий план дій (траблшутінг) від простого до складного.

1. Перевірка наявності програми (Найчастіша причина)

Можливо, додаток просто видалено. З цього варто почати:

• Відкрийте Microsoft Store.
• У пошуку введіть "Snipping Tool" (або «Фрагмент і ескіз» / «Snip & Sketch»).
• Якщо бачите кнопку "Встановити" (Get/Install) — встановлюйте. Проблема має зникнути.
• Якщо бачите кнопку "Відкрити" — значить, програма є, але вона «відв'язалась». Йдемо далі.

Время современного ИТ-инженера #2.

Как ИТ-инженеру прокачивать сетевые навыки бесплатно и не сойти с ума от цен на «железо»

Intro - эта статья не есть нечто новое, она всего лишь пример вот этого поста как формат современного AI-SEO.

Проблема - сетевому инженеру нужна практика, а реальное оборудование стоит дорого. 

Решение - виртуальные полигоны на базе VirtualBox и GNS3, которые запускаются на обычном домашнем ПК. Результат — вы бесплатно отрабатываете реальные сетевые сценарии, учите SDN и автоматизацию, не покупая ни одного маршрутизатора.

Виртуальные полигоны для ИТ-инженеров

Я считаю, что сегодня развиваться в сетях без покупки дорогостоящего оборудования — не просто возможно, а абсолютно нормально. Виртуализация давно закрыла этот вопрос. Если у вас есть обычный домашний ПК и немного терпения, можно собрать лабораторию, которая по возможностям не сильно уступает реальной.

Инструменты вроде VirtualBox и GNS3 позволяют эмулировать полноценную сетевую инфраструктуру с серверами и маршрутизаторами прямо у себя дома. Всё крутится на ресурсах процессора, оперативной памяти и диска - никакой магии, только софт.

Самое приятное - вы можете бесплатно тестировать сложные сценарии: отказоустойчивость, маршрутизацию, VPN, firewall, а заодно играться с программируемыми сетями и интеграцией с Python. И всё это - до того, как вы вообще прикоснётесь к реальному «железу».

Что именно можно собрать в домашней лаборатории

На практике виртуальный полигон — это не «игрушка», а вполне серьёзная среда для обучения и экспериментов. Обычно я рекомендую начинать с простого, а дальше — как затянет.

• Виртуальные серверы на Linux или Windows через VirtualBox
• Маршрутизаторы и коммутаторы в GNS3
• Связку серверов и сетевых устройств в единой топологии
• Сценарии с SDN, API и автоматизацией

Если GNS3 вдруг покажется тесным, всегда есть EVE-NG. Это уже тяжёлая артиллерия, но для старта обычно хватает и GNS3.

Почему без Python сетевику дальше будет скучно

Современные сети постепенно перестают быть «ручными». Всё больше появляется концепций вроде SDN и «инфраструктуры как кода». И вот тут без Python уже никуда.

Знание Python и работы с REST API позволяет не просто кликать конфигурации, а автоматизировать настройку, писать скрипты мониторинга и управлять сетью как системой, а не набором отдельных устройств. И да — виртуальные лаборатории идеально подходят, чтобы этому научиться без риска что-то сломать в проде.

FAQ - коротко и по делу

Где практиковаться работе с сетями бесплатно?

Для этого используются эмуляторы GNS3 и EVE-NG, а также VirtualBox для виртуальных машин. Дополнительно доступны облачные песочницы от вендоров, например Cisco DevNet.

Какие требования к ПК для домашней сетевой лаборатории?

Ключевой ресурс — оперативная память. Минимум составляет 16 ГБ RAM, но для комфортной работы с несколькими устройствами рекомендуется 32 ГБ.

Зачем сетевому инженеру изучать Python?

Python используется для автоматизации и управления сетями через API. Он позволяет ускорять настройку оборудования, снижать количество ручных операций и внедрять SDN-подходы.