А АFriday 11 January 2019

Рецепт - как нарисовать картину.

Всем привет.

Мне нравятся книги которые ко мне попадают случайно. Сегодня я имею ввиду роман «Остров Дума» Стивена Кинга. Я читал многие его книги, но эта мне пришлась по душе больше других. Так получилось что я время от времени отвлекаюсь на творчество, это помогает постичь новые горизонты. Причем здесь  «Остров Дума»? По тексту Стивен подает необычный рецепт тем кто хочет зарисовать этот мир, и не только этот. Очень сильно. И очень точно. Ниже я привожу его рецепт в переводе, книга у меня была украинском языке. Кто не знаком с замечательным украинским языком милости прошу к оригиналу.

Як намалювати картину.

Почніть з незайманої площини. Це не конче мусить бути папір або полотно, але, гадаю, площина має бути білою. Ми називаємо її білою, бо потребуємо якогось слова, проте справжнє її ім’я — ніщо. Чорне — це відсутність світла, а біле — відсутність пам’яті, колір неспроможності пам’ятати.

Почніть з того, що знаєте та бачите, а потім все переосмисліть. Мистецтво — магія, це беззаперечно, але всяке мистецтво, хоч яке чудернацьке, бере початок з нехитрої повсякденності. То ж не варто дивуватися, якщо на звичайному грунті раптом виростають фантастичні квіти. 

Не бійтеся експериментувати, знайдіть свою музу, дозвольте їй скеровувати вас. Але постійно концентруйтеся на результаті. Є різниця між гарною картиною і черговим банальним зображенням, що просто захаращує собою світовий простір.

Пам’ятайте, що правда в деталях. Неважливо, яким ви бачите світ сьогодні чи що за стиль він нав’язує вашій творчості, бо вся правда в деталях. Звісно, диявол також у деталях — це всім відомо, — але ймовірно, що правда та диявол — це різні слова, які просто означають те саме. 

Не втрачайте хоробрості. Не бійтесь вимальовувати потайні моменти з буденного. Хто каже, що мистецтво це завжди зефір? Іноді воно - ураган. Проте і в такому випадку вам не варто вагатися чи змінювати курс. Бо якщо ви переконуватимете себе в найбільшій неправді кепського мистецтва - ніби ви тут хазяїн - ви втратите шанс висловити правду. Правда не завжди гарна. Іноді правда - одоробло.


Залишайтеся голодним. Це було дієвим для Мікеланджело, це було дієвим для Пікасо, це діє на сотні тисяч художників, котрі роблять свою справу не з любові (хоча вона й  відіграє певну роль), але заради того, щоб мати їжу в себе на столі. Якщо бажаєте відтворювати світ, використовуйте свій апетит. Дивно? Нічого дивного. Голод - найлюдськіше з почуттів. Нема істот безталанних, це я вам кажу, але талант - дешевка. Талант жебрачить. Голод - ось поршень мистецтва.

Пам’ятайте, «бачити - значить вірити» це те саме, що ставити воза поперед коня. Мистецтво - конкретний результат віри й очікувань, реалізація світу, який у протилежному випадку був би лише вуаллю безцільної свідомості, розпростертої понад безоднею тайни. І крім того, якщо ви не повірите в те, що бачите, хто тоді повірить тому що ви створюєте?

Шукайте картину всередині картини. Її не завжди легко побачити, але вона завжди там є. А якщо ви її не помітите всередині, ви не помітите життя зовні.

Будьте напоготові побачити все цілком. Якщо ви готові творити - Бог вам у поміч, Бог допоможе вам, якщо ви спроможні творити, - але боронь Боже вас упасти в розпусту поверховості. Сміливо пірнайте на саме дно і збирайте свої призи. Робіть так, не зважаючи на той біль який може виникнути, і яким би він не був нестерпним.

Не кидайте роботу, поки картина не завершена. Мені важко судити, чи це кардинальне правило мистецтва, чи ні, я не професор, але я впевнений, що ці сім слів підсумовують усе, що я намагався вам розказати. Талант річ чудесна, але він не терпить кидальників. І завжди надходить момент — якщо робота щира, якщо вона походить з тих глибин, де разом мешкають думка, пам’ять, почуття та емоції, — коли хочеться все кинути, коли здається, якщо ти зараз покладеш олівець, твій зір поблякне, твоя пам’ять схибить, але той біль закінчиться, відпустить. Ні, він залишиться з вами, поки ви не закінчите. Це ваша плата за життя, за любов, та за любов до мистецтва.

Відчуйте це. Відчуйте що ви вже закінчили, покладіть осторонь олівець або пензель. Обережно. Усе решта - просто життя. 

І щоб ви пам`ятали, ваша творчість - це справжня магія!

С.Кінг «Острів Дума», 2009.

1 comment:

Anonymous said...

Сучасне - це площина вашого монітора. Як відомо людське око без зовнішньої допомоги розрізняє тільки 255 кольорів. Тобто все решта, 16 мільйонів кольорів що відтворює монітор, або навіть більше, то все плід нашої уяви та винахід технічного прогресу. З абсолютно чорним кольором так само як у майстра пензля - повна відсутність світла, тобто фарби, а от з білим навпаки - то 255-й ступінь насиченності по трьом основним кольорам палітри (RGB) що в підсумку дає … чистий лист. Тобто білий екран. В такому випадку майстер мусить не додавати, а віднімати у комп`ютера зайве. Уявіть як така можливість провокує вашу фантазію. Це схоже на відкриття чогось таємничого там, за екраном. Але головне для вас залишається незмінним – ви повинні уявити результат з самого початку. З першого свого тиць по клавіатурі.

Post a Comment

А что вы думаете по этому поводу?

Версия на печать

Популярное